Серце, повне до краю,
Славну пiсню спiває
Про квiтучу, ясну,
Зореносну Москву.
Про палаци високi,
Про проспекти широкi
I про те, що здаля
Бачу зорi Кремля.
А метро! Оце диво!
Як там гарно, красиво!
Все, мов в казцi живiй —
Їдь, дивись та радiй.
Пiдмосковнi простори,
Площi, Ленiнскi гори,
МГУ вдалинi —
Все знайомо менi.
Я в ранковiм свiтаннi
Щире шлю привiтання
За хлiб-сiль москвичам,
Хто дiтей зустрiчав.
1956 г. (15 рокiв)
Пiсня Москвi
© Copyright: Вера Прокопьева, 2016
Свидетельство о публикации №116080504176
Свидетельство о публикации №116080504176
Рецензии