обпiкае...

…правосуддя думок не можливе,
коли в себе ти сам викрадаєш мрії...
до спасіння душі хто безсилий,
той вважає, що вільний, але невільний…
у порожній крамниці ховається біль,
вітер спогадів має обличчя вічності…
дме обіймами стомлених снів звідусіль,
лише чутно, як пульсує по венах Ніжність,
і обпікає серця нам любові вогонь!..


Рецензии