Моя Украина
Я не знаю, але гадаю,
Що проснеться Україна
І в її квітучим краї
Полине пісня солов’їна.
Бо не може так в світі бути,
Щоб цілий народ зганьбити,
Де живуть там різні люди,
А людей як не любити ?
Ті, що правлять, позабули
Звідки вийшли тії люди,
Ким діди, батьки їх були
І що завтра з ними буде.
Торгувати можна крамом,
Всім, що виростив ти в полі,
А держава, це не сало,
Не твоя – людськії долі.
І не вам за них рішати
Де і як їм разом жити,
Полюбовно в ліжку спати
І кого за що любити.
Ой не мало за століття
Було зрадників в країні
І тому ці лихоліття
Нас тримали на чужині.
Ніби то земля рідненька,
Працьовиті, гарні люди
І своя у хаті ненька,
Тільки нації не буде
Коли все моє- не наше.
Де держава, де свобода,
Якщо той, що більше таще
Казнокрад свого народу ?
Як приходить нова влада -
Все під неї підробляють
І ніяка це не зрада,
На вчорашніх все кивають.
До кивались, до кричались…
А як далі людям жити?
Пани наші забрехались-
На майдані будем бити !
Нехай пізно, але треба
Рідну неньку захищати,
Бо без неї нема неба,
Бо вона єдина мати !
Свидетельство о публикации №116080302828