Дощить. Цей день був тихий і спокійний.
Напротивагу норов мій дикий і свавільний
До тебе рвався, насміхаючись над лязгом кайданів,
Які не мали сили втримати невільникам і власний гнів.
В очікуванні радості сп'янів, -
Нарешті подивитись в очі милі!
Сьогодні сам творець вітрам звелів
І ті сюди пригнали хмари сиві
Щоб змити бруд і буйство кольорів
Для нас з тобою грало в повній силі.
І не важливо ти з яких світів,
Я знаю, почуття не зубожіє.
Нема потреби впевненості цій
В багатстві слів,
Достатньо ночі, що лишилась снів.
Хіба таке кохання обміліє,
Коли шепочеш ти на вухо "мій"?!
Дощить
© Copyright: Глупый Ребенок, 2016
Свидетельство о публикации №116080108876
Свидетельство о публикации №116080108876
Рецензии