серпневий серпанок...

світанок  заглядає  в  мою  свідомість  крізь  шпаринку  у  хмарах,
злизує  їх,
ласуючи,
наче  пінку  з  варення,
і  мружиться  від  насолоди  цілісінький  день...

а  вечірня  зоря  розмальовує  зефір  хмаринок  у  рожевий  колір,
вони  млявіють, 
непритомніють  від  спеки 
і  падають  просто  у  лагідні  хвилі,
сичать  і  парують, 
наче  розпечена  праска,
і  понад  дзеркальною  поверхнею  Дніпра
пливе  поволі  мерехтливий  серпанок...


1.08.16


Автоперевод:

рассвет  заглядывает  в  моё  сознание  сквозь  щёлочку  в  облаках,
слизывает  их,
лакомясь,
будто  пенку  с  варенья,
и  щурится  от  наслаждения  весь-целый  день...

а  вечерняя  заря  раскрашивает  зефир  облаков  в  розовый  цвет,
они  млеют,
теряют  сознание  от  жары
и  падают  прямо  в  ласковые  волны,
шипят  и  клубятся  паром,
как  раскалённый  утюг,
и  над  зеркальной  поверхностью  Днепра
плывёт  замедленно  искрящаяся  кисея...