…залишили вітру відчинені вікна,
дісталися тиші небес мовчазних,
вплелася у паводок осені Вічність,
а нам, лише відгуки – змріяні сни…
в перегуках вчора нестача Любові,
в сьогодні лункіше відлуння війни
сильніше стискає свідомість, до болю
звикають покірні, та ж «мы не рабы!»
«усе для народу» – система обману
набити б пихатість отих (владарів)…
потраплять вони… хай усі в одну яму…
та волю народу не чують боги!..
покiрним, зневоленим...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2016
Свидетельство о публикации №116073101218
Свидетельство о публикации №116073101218
Рецензии