***
Твоя любов і нескінченні муки.
Напевне знаю не любов в тобі була,
Коли ти кинула мене,як те щеня,
Себе віддавши іншим на поруки.
Я знаю певно бо лишився сам один,
Тобою кинутий,забутий богом.
Тебе я схоронив іще живим.
Від мене видвернувся навіть той,що ходить з рогом.
А ти?Де і з ким тільки ти не була.
Напевне що пройшла жіночі всі шляхи?
Мене ж як страшний сон забула.
А я.Про інших навіть і не мрію.
Так далі із собакою живу...
Хоча вже не живу,а просто тлію.
А.Б.
Свидетельство о публикации №116073110011