Ти не знаєш, як тебе бракує.
Ти не знаєш... Хочеш, розповім?
Як нікого в світі не існує,
бо у очі дивлюся твої?
Як тебе бракує, ти не знаєш
і не здогадаєшся сама.
Так тебе бракує – слів немає,
а як є слова – тебе нема...
Всі жінки, на котрих я дивлюся, –
носять твої риси з моїх снів...
Я на тебе пошепки молюся
золотими янголами слів...
Золотими янголами слiв
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116073009226
Свидетельство о публикации №116073009226
Рецензии