Аферист

АФЕРИСТ

Пам,яті бабусь Ковальської Марії Василівни та Погомій Євдокії Василівни

 Історію зі своєї юності переповіла мені 87-річна бабуся. Трапилося це у далекому 1948 році у важкі повоєнні часи. Люди викручувалися, як могли, заробляючи собі на життя. Деякі сільські жителі вдавалися навіть до порушення закону (дрібне приватне підприємство тоді було забороненим) - вирощували курей і їх тушки та яйця везли у місто на продаж, де люди були заможнішими. От і Марія разом із матір'ю вирішили спробувати щастя. Взяли у чотири руки нехитре сільське добро та відправилися на міський ринок. Першою розпрощалася з клунками мама Марії - Євдокія Василівна. З загадковим обличчям вона повідомила доньці гарну звістку: "Щойно придбала для нас прекрасні нові чобітки!". Варто підкреслити, що така обнова була ледь не на ціну золота. Люди роками ходили в одному і тому ж взутті - в старих й не зручних кірзяках, бо покупка нового для сільського жителя була справжньою розкішшю, та й придбати їх було ніде. А тому молодій 20-річній дівчині ніяк не терпілося приміряти обновку або хоча б поглянути на неї. Мати нишком відкрила мішок і... мало не зомліла від побаченого. Там були забруднені та добряче подерті чоботи. "Як же так? Я ж на власні очі бачила покупку?!" - бідкалася Євдокія Василівна. Виявилось, якийсь чоловік, помітивши, що жінка закінчила з торгами (а отже при грошах), підійшов до неї та запропонував їй придбати нові і дуже красиві чобітки. Коли жінка побачила їх, встояти перед такою розкішшю не змогла і одразу погодилася на те, щоб їх купити. Але продавець виявився аферистом. Непомітно підміняв нове взуття на старе. Очевидно, мав два однакові мішки. Жінки були вкрай розчарованими, адже більшість їхнього заробітку щойно потрапила до кишені зловмисника. "Отак і вийшло, що придбали кота в мішку, бо беручи, не заглянули ще раз в нього!" - підсумувала свою розповідь бабця Марія.

Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
Україна, м. Хмельницький

ID: 680832

Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 30.07.2016 09:07:47
© автор: Світлана Крижановська


Рецензии
Дорогая Светлана Петровна - читала, не отрываясь - будто слышала голос Вашей бабушки Марии...А моя бабушка Мария тоже ездила на поезде в голодные годы - менять вещи на продукты, и когда поезд внезапно дёрнуло, а народу было толпища - она попала под колёса, и мой отец остался сироткой в двенадцать лет...Тяжкие были времена, светлая память нашим дорогим родным, кто терпеливо, с Божьей помощью, перенёс эти муки...Низкий Вам поклон за то, что помните и рассказываете другим. С уважением - Лариса.

Лариса Оситян   30.07.2016 18:43     Заявить о нарушении
Спасибо Вам, уважаемая Лариса Оситян за тёплый комментарий! Приятно, что посетили мою страничку.Благодарю, что поделились своей историей. Светлая память Вашей бабушке - действительно, очень трагический рассказ. Тяжело даже представить, что чувствовал после внезапной гибели матери Ваш отец.
С уважением, Светлана.

Светлана Маярчак Крыжановская   30.07.2016 19:04   Заявить о нарушении