Вiд Ви до Ти

Я спочатку виплекаю «Ви» –
від тієї, першої, хвилини.
Вип'ю до останньої краплини.
До хмільного стану голови.

«Ви» – то особливий, панський, стан.
«Ви» – то все серйозно, не дурниця.
«Ви» – у ароматах таємниці.
«Ви» – з підтекстом. «Ви» – не просто так.

А вже потім прийде миле «ти».
Рано, пізно – час його настане.
«Ви» – то вечір, ну, а «ти» – то ранок,
як тріумф твоєї красоти...


 


Рецензии