Ремикс на стих Натальи Завальнюк Мишиной

Уночі кружляють думи-вОрони...
А моїм очам тебе б не бачити,
Відпустить на всі чотири сторони,
Викреслити з серця і пробачити...

А мені б з тобою розпрощатися,
Загубитись в часі чи у вічності...
А мені б назад не озиратися,
Не шукати втраченої ніжності...

Постіль не для нас у ніч застелена,
Хуртовина нас не "забаюкає"...
А душа, мов решето, прострелена,
Сніг іскристий багряніє клюквою...

Не для нас пожежі сонця раннього,
Не тобою в ніч я заколисана...
У моїй любові крила зламані,
Я була тобі безмірно лишньою!!!

ОРИГИНАЛ:

Мне б тебя простить и успокоиться,
Отпустить на все четыре стороны...
Только по ночам кружит бессонница,
Потому, что  крылья  мои  сломаны.

Мне бы распрощаться и отмаяться,
Заплутать тропинкою потерянной...
И подальше в новый день отправиться,
Затеряться где ни будь во времени.

Пусть завьюжит Новый год метелями,
Колыбельной песней забаюкает...
Не для нас постель любви застелена,
На снегу искристом красной клюквою.

Не для нас пожары солнца раннего,
Заливают горизонты вспышками...
У   моей   любви  душа   изранена,
В твоей жизни я безмерно лишняя!!!