Мыкола Бажан. Ночной рейс

Поднимется презрительно рука,
Щербатое перо, как будто шпага, гнётся,
И, сломленная, падает в черновике ,
Как мачта гнутая, строка.
Но надувает парус плавных строф,
Скрипит холодным тросом литер
Ветер
Великолепных катастроф.

И поиск катастроф, скитаний, божества -
Утеха всех утех, отрада всех отрад.
Выплывает пускай твой высокий фрегат,
Патетических песен высокий фрегат,
Что слышит сквозь шторм, и ночь, и тьму,
Вздрогнув с кормы и до носа,
Что судилось ему,
Протянулись ему
Скитанья мужские матроса.

Ровна и проста
Легла на морях
Дорога матроса,
Как шрамы от шпаг.
Тень - неспокойна, крылата -
Корсарского злого фрегата
Морями облыжными будет плыть;
Потоком хмурым вдоль чёрных бортов
Ветер открытый солдата,
Ветер отважных людей,
Что кричит альбатросом меж рей,
Тугой, как дуга арбалета,
Прямой, как удар стилета,
Шершавый, как ржа
Корсарского ножа.

Руби же тот канат,
Срывайся от причала,
Ведь не в чернильнице фрегат
Упьётся шквалом.
Ведь ты, как муж и как солдат,
В часы смертельного аврала
И компасу ,
И сердцу
Не дашь приказ "назад"!

         Нічний рейс

Підноситься зневажливо рука,
І щерблене перо, неначе шпага, гнеться,
І пада зломлений, в покресленій чернетці
Рядок, мов щогла неструнка.
Та напина вітрила плавні строф,
Скрипить холодним тросом літер
Вітер
Вишуканих катастроф.

Шукання катастроф, і мандрів, і натхнень -
Утіха всіх утіх, розрада всіх розрад.
Хай спинається твій патетичний фрегат,
Фрегат патетичних пісень,
Що чує шторми, і ночі, і тьму,
Стенувшись з корми до носа,
Що судилось йому,
Простяглися йому
Мужні мандрівки матроса.

Рівні та прості
Лягли на моря
Дороги матроські,
Як шрами од шпаг.
Тінь неспокійна й крилата
Косарського злого фрегата
Морями облудними буде пливти;
Струмітиме хмуро повз чорні борти
Вітер одвертий солдата,
Вітер хоробрих людей,
Що кричить альбатросом між рей,
Тугий, як дуга арбалета,
Прямий, як удар стилета,
Шершавий, як іржа
Корсарського ножа.

Рубай же ланцюги,
Зривайся із причалу,
Бо не в чорнильницях фрегат
Шукає шквалу.
Бо ти, як муж і войовник,
В часи смертельного авралу
І компасу
І серцю
Метнутись не даси убік.