А калина червона

А калина червоніє, зашарілась, мов дівча.
Ця краса нам душу гріє, бо від Бога ця краса.

Бог створив для нас природу: і калину, і дубок.
Загляда на свою вроду верба юна у ставок.

Жито в полі колоситься, дозріває жовтий лан :
Колос золотом іскриться, повний сили і життя.

Жайвір в небі і синичка, ластівка і горобець -
Хоч й малою є пташина, та піклується Творець,

Щоб поживу собі мали ці пернаті малюки.
Навіть в річці риба й жаба мають їжу кожну мить.

Бог створив і ліс, й що в лісі: там є звірі-хижаки,
Там лисиці і куниці,і медведі, і вовки.

Богу діло є до всього: до великих, і малих.
А творіння Боже вгору направляє погляд свій .

Як же любить Бог нас, люди! Нам створив таку красу
Й доручив усе й усюди, нам віддав планету цю.

А пори ночної зорі, що розставив Сам Господь,
Тихо нам з небес шепочуть, що від нас чекає Бог:

Поклоніння, славослів’я, послуху у кожну мить.
Він віддав нам Свого Сина, щоб ми знову з Ним булИ.

Щоб принесли з покаянням всі гріхи до Його ніг
І без сумніву й вагання несли прощення у світ.

Прощення для всіх в Ісусі-Він Спаситель наш Святий.
Щоб жили в Святому Дусі І водилися лиш Ним.

Хочеться, щоб ВСІ прозріли І побачили красу,
Що і справа є, і зліва,І хвалу неслИ Творцю:

За калину, що красніє,І за все наше життя.
А найбільше, щоб за Сина прославляли ми Отця!