Стихи роем налетели... как зимою снежные метели...

 СТИХИ РОЕМ НАЛЕТЕЛИ
 КАК ЗИМОЮ СНЕЖНЫЕ МЕТЕЛИ ...
 
 ...
НАДОМНОЙ ОНИ ИГРАЛИ ..
СИЛ И ВРЕМЯ НЕ ХВАТАЛО..
ВСЕХ Я ИХ  НЕ ЗАПИСАЛА
   ...
....................
МЕНЕ ПОЕЗІЯ ЗАЧАРУВАЛА
ТАЛАНТ І МУЗА ПРИЛІТАЛА
 а зними віршів ціла стая  ...

 ДУМКИ ПЛИВЛИ   КРЕШТАЛЬНО ЧИСТІ ..
і Я ЯК ДІВЧИНА В НАМИСТІ ..
НАРЕЧЕНОГО ЧЕКАЛА
І ЗЗАДОВОЛЕННЯМ ВІРШІ ПИСАЛА ..

нареченый  ПРИЙДЕ,Я ВЖЕ ЗНАЛА..
 ЛЮБОВЬЮ ДУШУ НАПОВНЯЛА.
  ДУША ЩАСЛИВОЮ БУЛА
В ПОЛОН ЛЮБОВ ЇЇ ВЗЯЛА
.....................

з життям я  клопоту не мала
смачно їла смачно спала
і життя свого не знала
ну дарма нехай так буде
 про нас радість не забуде
життя щастям ниву слало..
ЩО НАУМ ПРИЙШЛО
 ВСТАВАЛА ХУТКО ЗАПИСАЛА..
а ВРАНЦІ З РАДІСТЮ ЧИТАЛА
 ВІРШАМИ ДУШУ РОЗВАЖАЛА
отак жила не сумувала

........................
 
 
ЖИТТЯ ГАРНЕНЬКЕ МИ ЩАСЛИВІ
ЗАДУШЕВНІ І КРАСИВІ ...
ВІРШІ ІЗ МУЗОЮ родили
 ЯКЕ ПРИЄМНЕ ОЦЕ ДИВО
 
  МИ ЩАСТЯМ СМУТОК УБИВАЛИ
ЛЮБОВ ТА РАДІСТЬ  ДАРУВАЛИ
від смутку душу очищали
ЩОБ НЕ журились не РИДАЛИ
......................


 ПОЕЗІЯ ЛЮДЕЙ   ЗАЧАРУВАЛА ..
І ЩАСТЯ ЛЮДЯМ ДАРУВАЛА...
ТАЛАНТ, ВІРШІ ПИСАТИ ,ПРОБУДИЛА..
І САМА ЩАСЛИВОЮ МІЖ НАС ХОДИЛА..

 В РЕАЛЬ ВІРШІ ...
ТАЛАНТ ІЗ МУЗОЮ ПИСАЛИ
 ЛЮДЕЙ ВІД ЛЮТІ ЯК МОГЛИ СПАСАЛИ..
ЖИТТЯ ЖОРСТОКЕ
  А ЛЮДИ МИЛІ СТАЛИ...
бо СМУТОК ЩАСТЯМ УБИВАДИ...
.........................

   ЛЮБОВ ТА РАДІСТЬ у ДУШІ бродили ..
 КРУГОМ ЛЮДИ СЯЮЧІ   ХОДИЛИ
 І ЩАСТЯ ОДИН ОДНОМУ ДАРИЛИ...
 ЖИТТЯ ЖОРСТОКЕ А ЛЮДИ СТАЛИ  МИЛІ...