А що я хотів від дитини?
Що втричі молодше? Мале...
Той жар, як дивився на спину?
І – подумки – «Щастя моє...»?
Вона не могла зрозуміти
дорослого пана порив.
Не плакати, не шаленіти –
я ніжність відчути хотів.
Так смішно: їй – мало... Всього лиш...
Колись навіть я мав цей вік.
А хочеться бігти у поле
по квіти... Смiшний чоловiк...
Думки дорослих i cмiшних чоловiкiв
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116072802837
Свидетельство о публикации №116072802837
Рецензии