Колись ти відчуєш як тепло буває від слова,
Колись зрозумієш вагу діалогу пошепки,
Якщо ти зустрів вже когось, з ким пішла розмова,
То будь так люб'язний, припини непотрібні пошуки.
Колись ти почуєш звук, що вріжеться в пам'ять,
Колись осягнеш всі вершини свого горизонту,
І навіть, якщо тебе в чомусь колись звинуватять,
Кажи, що ти просто виходив із зони комфорту.
Колись ти засвітишся так, як щось сяє іззовні,
Колись обійдеш всі кутки і знайдеш собі вихід,
І,раптом, якщо все життя здалось беззмістовним,
Облиш, то лише тимчасовий/невчасний привид.
***
© Copyright: Марина Бочок, 2016
Свидетельство о публикации №116072703428
Свидетельство о публикации №116072703428
Рецензии