От радости – да в степь,
От обязательств – ходу.
В долину, где цветет
Запетая природа.
Ни партии тебе,
Ни диктатуры дурней,
Иди же – в вечер сумный,
Зализывай там кровь.
Перепелиный гон,
Рулады соловьиные
Да шлепанье утиное
И день, густой, как бром.
Каких-то хлопца два
Там в бадминтон играют.
С рассвета до утра
Лишь квакание жаб:
И вот помолодев,
И вот – развеселившись,
Ты снова чуешь силу
Меж молодых дубов.
Від радості – у степ,
від зобов’язань – хода.
В долину – де цвіте
заспівана природа.
Ні партії тобі,
ні диктатури дурнів,
іди – у вечір журний
зализувати кров.
Ласкаве підпадьом.
Рулади солов’їні.
Шелепання качине
і день, густий, як бром.
Два хлопчаки якісь
у бадмінтона грають.
Від рання і до рання
лиш кумкання жабів:
і вже – помолодів,
і вже – розвеселілий,
ти чуєшся на силі
між молодих дубів.
327. Василь Стус. От радости да в степь...
© Copyright: Алёна Агатова, 2016
Свидетельство о публикации №116072609101
Свидетельство о публикации №116072609101
Рецензии