Чорно-бiлий дощ
І знову ресторан.
Нам ресторан готель наврочив.
І вікно до рана.
І блискавки гарячий струм,
підсвічує вікно.
І перше, що прийшло на ум, –
ти – щастя, ось воно.
Дощ. Мокрий, як і ми, готель.
На двох вікно одне.
Дощ – чорно-біла акварель,
яка вже не мине...
Свидетельство о публикации №116072606345