Кiнець апокалiпсису
і насиплю туди кришталевого льоду.
Туго вікна закрию й розкинусь по-панськи…
Тільки так відійду в цю спекотну погоду.
Навіть квіти змарніли у вазі, зів‘яли,
що приніс ти лиш вранці, холодні, як сніг.
І морозне мартіні в широкім бокалі
не позбавить гарячої ковдри з інтриг.
Хай той напій повіда про втрачені мрії,
про нічні сподівання, що пішли в небуття.
Миттю мозок зірве і поверне надії,
геть прогонить всіх ельфів і розбудить життя!
26.07.2016
* За мотивами твору Вікторії Мерисабель „Я налляла у ванну шампанського“.
Свидетельство о публикации №116072606054