Зима давнiх часiв

Ясна печаль, тебе покласти ніде -
Без листу ліс, без подиху строфа...
Єгипет зим, холодні піраміди,
Дубів нерозітлілий саркофаг...

Місцевий Ніл ще узбережжя кропить,
Зійшло бавовни повні береги,
І біломармурове, мов акрополь,
Постало місто, втоплене в сніги.

Моя печале, зараз не до того,
Я сльози не зроблю твої вином.
Бо час, задрапірований у тогу,
Застиг у алебастрі під вікном -

І жоден м'яз у нім не ворухнеться,
А значить, і секунди не мине...

Лише каналом весняних Венецій
Ти зможеш знов залишити мене.




Рецензии