Їй давно сімдесят, та на руки дивитись приємно.
Але за таємницю цих рук не спитаюсь її.
Гарні руки жіночі натружені – справа таємна.
І не знайдуться відповіді на питання мої.
Завтра – матері сто, а сестра захворіла на онко.
І щодня через місто мандрує вколоти сестру.
Вдома спить дві години, і їздить у транспорті сонна.
І тому її руку до губ обережно беру.
Не скажу я «тримайтесь», я дуже не люблю це слово.
Я спитаюся: «Пані, де сили берете на все?».
А вона заспокійливо каже: «З любові... З любові...».
І на гарних руках добру людяність тихо несе...
Про дуже гарнi руки жiночi
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116072610211
Свидетельство о публикации №116072610211
Рецензии