Свiт, позбувшийся чiткостi абрису,
Страхiтливiсть iз фарсом змiшав.
Та у щастя нема зовсiм адресу –
Щастя тiльки де ти не бував.
Зъiсти, вкрасти, зневажити кривдою,
Розiрвати людяный ланцюг,
Та бездарно життя своэ скривдити,
Бо не чули, що каже нам Бог...
Та байдужлива совiсть до закидiв –
У серцях залишився морок.
Та немаэ, авжеж, iнших закладiв,
Щоби вивчить наданий урок.
Свiт, позбувшийся чiткостi абрису
© Copyright: Елена Текс, 2016
Свидетельство о публикации №116072509271
Свидетельство о публикации №116072509271
Рецензии