А потiм приходить сором
І ради тому нема.
А слідом – холодний морок,
якому ім'я – пітьма.
І двоє, яким ще вчора
здавалось: з’єднатись – все,
попались в полон потвори.
А вранці і хрест не спасе...
Така вона, воля тіла
у мить, як душа мовчить.
А сором своє робить діло –
і вік над душею стоїть...
Свидетельство о публикации №116072507923