Ой, ой біжать роги,
Як тала та вода весною,
Не до молодості, ні,
До самой старості сідої.
Недавно в школу я вела
Своїх дітей гурьбою,
Красива, гарна я була,
З товстою косою.
Зараз в дзеркало дивлюсь,
Що то за бабуся,
Та на себе озирнусь,
А то я, Маруся!
Ой, біжать, біжать літа,
За що маю жити?
Та я баба молода,
Не за що хворіти.
Бо на пенсію на ту,
Що я заробила,
Не куплю я і труну,
Як би не хотіла!
Та дітям як далі жити,
За що внучат учити,
Долар он як ввись стрибає,
Краще не хворіти!
Люди добрі, як же так,
Вік я проробила,
І як можна далі жити,
Так не зрозуміла!
Журба бабусi
© Copyright: Мария Верховинина, 2016
Свидетельство о публикации №116072507909
Свидетельство о публикации №116072507909
Рецензии