Як умру, то зариють
У яму глибоко-глибоко,
І не буде видно,
Та не чути нікого.
Як же там, без мене
Квіти зацвітуть,
Хто їх поливатиме?
Всі пов"януть. Жуть...
Я не буду бачити
Всіх дітей, внучат,
Запахи вдихати
Квітів біля хати.
Боже мій, рідненький,
Дай мені пожити,
Щоб за своєю ненькою
Не тужили діти!
Хай війни не буде,
На всім білім світі.
На добро вам, люди,
Божі заповіти.
Думи, моi думи
© Copyright: Мария Верховинина, 2016
Свидетельство о публикации №116072507888
Свидетельство о публикации №116072507888
Рецензии