Я друзів мав... Кохання мав, мав горе...
І криками в аваріях літав
Хрустіли кості, звуків було море
Та просто так, у Данії бував
За небо фінське мабуть аж молився
Красивим до чого воно було
Та знову кості, знову я розбився
Чи тілом чи душею..... все одно
Не фарт в житті на кості мабуть стався
Мій ангел мабуть точно не хірург
Я з щастям на везіння розпрощався
Продав його, чи Бог мені не друг
Ламаються і знову десь зростуться
Мій лікар завжди буде тільки час
Забутись хочу............Хочу лиш забудуться
Й прокинутись я хочу вже без Вас
Собакою я хтів би далі жити
Хай в руку, чи на серці буде кров
Щоб міг собі я горе зализати
Й здоровим я на ранок вийшов знов
Втомився просто кості ті зростати
Вже сильно перебило те життя
Та дійсно вже собакою тим стати
І хекати без людського ниття...
Собака. Пес. Костi життя
© Copyright: Мокренко Хром Олег, 2016
Свидетельство о публикации №116072507810
Свидетельство о публикации №116072507810
Рецензии