***
Моя Вкраїно, ранкова зоре,
До ніг твоїх похилилось море,
І чорні ночі, як чорна кава,
І на світанку – небо криваве.
Моя Вкраїно, роздерта катом,
Червоним вовком, химерним «братом»,
Війні віддана й вітрам гарячим,
Тебе згадаю – душа заплаче.
Коли удару ти не чекала,
Прийшла зі Сходу страшна навала,
І Кримську землю – притулок Бога –
Відтяли нагло пси зловорогі.
Понад Донбасом встає заграва -
Там лютий ворог засів лукаво,
І гинуть твої найкращі діти –
Червоним бісам їх не скорити!
Що то за голос над степом лине?
То гірко плаче моя Вкраїна,
Падають з неба серпневі зорі,
Втомлене серце цілує море…
Дума
© Copyright: Зелински Эрих, 2016
Свидетельство о публикации №116072408506
Свидетельство о публикации №116072408506
Рецензии