Не розбужу в собі я гнів,не розбужу.
Не можу злитися на тебе я чомусь.
Тому я знову на траві сиджу...
Тому в думки,я з головою окунусь.
Купаюсь у дощеві прямоти...
Лукавства слів не хочеться нести.
Тому згорнусь. В ласкавості згорнусь,
Щоб віру в тебе,у тобі знайти.
Мов сон здалека... чую голоси,
Не сплю одначе...лину до краси.
До щастя лину,що в тобі жиє...
Усе живе...що в твоїм серці є.
(Понкратова.О.В.)
Купаюсь у дощевi прямоти
© Copyright: Лена Грама, 2016
Свидетельство о публикации №116072407133
Свидетельство о публикации №116072407133
Рецензии