Ваші пальці пахнуть ладаном,
а у віях спить печаль.
Не потрібно вже нічого нам,
вже нікого нам не жаль.
І коли сумною звісткою
підете Ви в синій край.
Бог Вас східцями, мов невісткою,
поведе у світлий Рай.
Дяк старий молитву цвенькає,
за поклоном б‘є поклон.
І мете борода сивенька
пил віків з старих ікон.
Ваші пальці пахнуть ладаном,
а у віях спить печаль.
Не потрібно вже нічого нам,
вже нікого нам не жаль.
24.07.2016
* Переклад присвяти Олександра Вертинського Вірі Холодній.
Вашi пальцi
© Copyright: Олександр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116072404578
Свидетельство о публикации №116072404578
Рецензии