Колись в далекім та хмарнім видінні
З’явлюся я тобі посеред ночі.
Серед паперів, лахів, чарок винних
Ти ледве-ледве розчепіриш очі.
До тями прийдеш трохи з часом, згодом,
Коли твій сон зустрінеться із Сонцем.
Твої слова вулканом хмільним з льодом,
Притиснуть тінь мою попід віконцем.
Невдовзі, чарка буде повна пійлом
І очі заблищать cп’янілою сльозою.
А я в кутку поміж едемом й пеклом
Буду гриміти вранішньой грозою.
Вранiшня гроза
© Copyright: Ая Садовская, 2016
Свидетельство о публикации №116072205903
Свидетельство о публикации №116072205903
Рецензии