Яблуня. Песня

   Посадила яблуню дівчина
   У садочку вранці навесні.
   І лунали голоси пташині,
   І буяли трави запашні.
   Ти рости ж бо, яблунько, висока,
   Мов тополя, вгору виростай,
   Милому, що десь в краю далекім,
   Вісточку від мене передай.
 
   Хай до нього в дім загляне сонце
   І розвіє тугу і журбу.
   Я у нього прямо під віконцем
   Яблунею виросту в саду.
   А пролинуть бистрокрилі роки,
   Яблунька помітно підросте,
   Затремтить на гілочках широких
   Листячко зелене та густе.

   Зацвіте весною буйним цвітом
   Яблунька малесенька моя,
   Гілочки обдує буйний вітер,
   Пелюстками вкриється земля.
   Жарким літом сонечко засяє,
   Гілочки я ширше розведу.
   Я тебе від спеки в тінь сховаю,
   Тінню на чоло тобі впаду.
 
   А коли нависнуть чорні хмари,
   Порятунок знайдеш ти в саду.
   Кроною сховаю всі примари,
   І гілками відведу біду.
   А в холодну зиму будеш знати:
   Я покину справи всі свої,
   Буду я тобі пісні співати
   Про чудові теплі літні дні.

   Посадила яблуню дівчина
   У садочку вранці навесні.
   І лунали голоси пташині,
   І буяли квіти запашні.
   Виросла та яблунька висока,
   Мов тополя, пишна та струнка,
   А дівчина гарна ясноока
   Вістку від коханого чека.

Фото из интернета