Новим хвилинам ніч потрібна.
Комусь до свої долі йти,
А хтось думками у повітрі
Тримає вирвані дзвінки.
У повінь з тебе впаде листя
І я крізь сумнів закричу.
Моя любов твому повітрю,
Життя своє твому життю.
Крізь втому віднесе у мрії.
Я знову там,де кораблі.
Я знову бачу ніч живую,
І розкидаю свої сни.
Можливо і не та,єдина,
Та все ж,до мене тягне стан.
Я обіймаю твої крила.
Мої слова твоїм очам.
Давай за руки і у небо,
Немає сили стримать нас.
Іди,я розповім,як треба
Серцем крізь обман.
Крізь втому,вже знесилив світ,
А в мене зберігти заряд для того,
Аби кожен раз,як схочеться,
Зникать в обіймів час.
Якщо читаєш-не тримай смятіння,
Лиш ритми рими врятували нас.
Не прошу вічної,але одне єдине -
Як схочеш обійняти я зніму свій флаг.
Крізь бурі, шторм,вже віднесе у край,
Де усмішкам твоїм я віддаю свій рай.
С...
© Copyright: Белочка 19, 2016
Свидетельство о публикации №116072204474
Свидетельство о публикации №116072204474
Рецензии