Посмiшка з СВ
І молив..
І цурався дурних відчайдухів...
І не знав,
що просив
про звичайну розп'яту весну.
Я ж,можливо, бажав убезпечити з тисячі рухів
тільки мить!..
Або просто:
звичайну одну - не одну.
Відвертався...
Нудів...
Забігав на забуте з простого...
І поклявся,
що жив...
Ну нехай чистим небом в словах!..
Але серце давно стукотіло для першого Слова,
від якого ніколи живих не болить голова..:)
Свидетельство о публикации №116072101324