Не цікава сторінка у мене, все про смерть і про горе людське
А хотілось би витерти сльози
І читати вірші.
Не читати про те як вбивають
Про солдата ,що залишив лише образ по собі
Чи про матір, її сум навіки самотній
І молитву, побажання до Бога
Я б знайшов в надхненних рядках
В тих словах барвисто гіллястих
Не про долю нещасну сказати
А про мир у душі, у природі
І про птаха в гаю, про покоси
І стихії неприборкану силу, про обрій.
Але то не накажеш душі.
Друзям Фб
© Copyright: Яков Яковенко, 2016
Свидетельство о публикации №116072009020
Свидетельство о публикации №116072009020
Рецензии