У свіжому серці теплиться надія,
Нехай не скінчиться ніколи той жар.
Як скинута з неба палаюча зірка,
Як мрія,що ловить бажання удар.
І ріки думок повертають до тебе ,
Хай тої можливості лине потік ,
Збуваються всі найніжніші бажання,
Аби тільки ти,як примара,не зник.
У моїй голові безкінечних думок,
Загублена долею десь зупинилась.
Нехай не припиним залежності сон,
Втрачаєм свідомість,розправимо крила.
Для тебе так легко знаходжу слова,
Вони із душі клином білих птахів.
Стрічай їх,читаючи мого листа.
Дарую,мовчання моє зрозумій.
Із кожним віршем, наближаючи час,
Коли своє серце віддаш.
Мiй обережний план
© Copyright: Белочка 19, 2016
Свидетельство о публикации №116072008791
Свидетельство о публикации №116072008791
Рецензии