У насолоді всесвітом прозябнула навік,
Між тих планет,що повінь зустрічають.
Давай залишим на землі наш слід,
Давай розбудимо вулканів зграю.
Нехай зіркам позаздрить цілий світ,
Із нами вітер та стрімкі години.
І все стає немов одне,єдине,
Я з радості з тобою у політ.
У тім світилі,що іде на зліт,
Вогонь надій та вірності палає.
Скажи усім,можливо,хтось не знає,
Розтопить душі та змарнілий гніт.
У безпорадній товщі вже минулих літ,
Крізь ті стежки,що вже когось єднають.
На хмарочосі почнемо обід,
А на балконі ранок зустрічаєм .
У цю годину
© Copyright: Белочка 19, 2016
Свидетельство о публикации №116072008777
Свидетельство о публикации №116072008777
Рецензии