Життя навчило мріять обережно,
Збирати пазли невимовних слів,
Ділитися теплом своїм безмежним,
Та не пускати погань на поріг.
Воно навчило цінувать хвилини,
Що разом ми проводим з кимось рідним.
І у коханні малювать картини,
В яких у небі зацвіли весінні квіти.
Життя навчило бачити крізь сльози,
Лишати тих, кому ми не потрібні,
Тікати під дощем,минати грози,
Любити тих,до кого ми привітні.
Обіймами показувати сум,
Боятись втратити можливість бути разом.
Почути стукотіння серця,шум,
Тримати руки,йти крізь всі образи.
Я розділити ладна цілий світ,
Як схочеш-навпіл. Зникнуть океани.
Лиш дай залікувати рани,
Нехай будуються стійкі мости.
Я буду поруч
© Copyright: Белочка 19, 2016
Свидетельство о публикации №116072008737
Свидетельство о публикации №116072008737
Рецензии