«Вип’єм куме, вип’єм тут,
На тім світі не дадуть!»
(Укр. нар. пісня)
Аудиторка з косою
твій останній спише борг,
ставши мовчки за тобою.
Будь-який даремний торг.
Може хабаря? На бога!
Вдарить блискавкою мить,
місяць спалахне сторого ,
зорепад – не зупинить!
Стане твердю синє небо,
пухом матінка-земля,
зробиться близьке для тебе,
як несправжнє щось, здаля.
І усе… За що? Навіщо?
Бо так треба, бо отак…
Позлітаються оті, що
звикли - все їм «на дурняк»,
Змінять місцем «гості» й «дома».
Стане вічним, мов зима,
те майбутнє, у якому
нас нема.
Бо отак
© Copyright: Олег Омелянчук, 2016
Свидетельство о публикации №116072008308
Свидетельство о публикации №116072008308
Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.