І у тебе, і в мене за плечима – самотності наші.
Дві надійні хатинки. Чотири надійних плеча.
І ніхто вже із нас непродумане слово не скаже.
Нам і так непродуманих слів у житті вистача.
А самотності наші готові до ревнощів завжди.
І достатньо з'явитись комусь, з ким ідемо на «ти»,
як самотності наші одразу дають нам поради,
щоби ми не лишили самотності на… самоті...
Нам вже час зрозуміти, що наші самотності – лихо.
Це вони удають з себе друзів, а справді – не так...
Ми залишимо їх, ми підемо від них – разом, тихо.
Щоби нашим самотностям вже не знайти нас ніяк...
I у тебе, i в мене за плечима самотностi нашi
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116072010037
Свидетельство о публикации №116072010037
Рецензии
