Наше лiто
між наших спітнілих долонь.
Коли те в пухнату хмаринку
ховало проміння вогонь.
Ми лагідний дощик стрічали
і слухали пісню струмків.
Босоніж калюжами мчали,
немов блискавиці стрімкі.
На небі лічили ми зорі,
нас пестила ніжно Луна.
На хвилях у Чорному морі
гойдалась грайливо вона.
Було у нас все в цьому світі,
що може людина бажать.
Минуло, скінчилося літо
і випало осінь стрічать…
18.07.2016
Свидетельство о публикации №116071809163