Кава у множинi
Співчуває, сприймає біду.
Я до нього із горем – у зливу.
Та із сонцем – у радості йду.
Він, як друг, розуміє інтимне,
як йому про кохання кажу.
І йому часом гірко і зимно,
і тоді – я його бережу.
Львів – мій вірш, самий чесний і чистий.
Кожну каву я множу на два...
Ми шепочемось – вдвох пишем пісню
і шукаємо кращі слова...
Свидетельство о публикации №116071800504
Евгения Кочерова 19.07.2016 01:10 Заявить о нарушении