Сумую. Сильно. Дуже-дуже.
Я хочу бути з тобою, мій друже.
Дарувати ніжність, турботу, кохання.
І задихатися щоночі від збудженого кричання.
Хочу твоїх доторків вживу, а не у сні.
Прошу, мій Ліс, подаруй себе мені.
Подаруй свою посмішку, погляд, руки,
Я до болю хочу чути голосу твого звуки…
Чітко памятаю міміку твою й тіло,
яким я завжди милувалася і хотіла…
я викреслювала тебе з памяті не раз і не двічі,
але досі нестерпно хочу дивитися тобі у вічі.
Не знаю, омана це чи кохання,
але зараз моє життя - в режимі чекання...
Ностальг я
© Copyright: Виктория Бэль, 2016
Свидетельство о публикации №116071706857
Свидетельство о публикации №116071706857
Рецензии