Тарасова квітуча груша в Запоріжжі
жива ще й досі, ні, не знищила пітьма.
Дніпро там поруч вічну Хортицю трима
в долоні – а вона цвіте у дивовижжі.
…Німує пісня безтурботна проти ночі,
у хатній тиші на папері вже рука –
Шевченкові нотатки… Доля в них охоче
людей віршами до кохання спонука.
Збентежено-зворушливо він біля хати
свій досвіток з вервечкою ще слів сплітав,
росою босі ноги омивала Мати.
Бджіл грушами, що смаковали, пригощав…
Блакитно-жовтий простір – Україну-неньку
шануємо, і Кобзаря, і маків цвіт.
Тарасова квітуча груша вже старенька –
нехай живе ще довго - бачить білий світ.
16.07.2016
*ВервЕчка – чётки при молитве (шнурок с узлами или бусами).
*ДОсвіток – рассвет.
*НотАтки – заметки, записи.
*Т. Г. Шевченко був у м. Запоріжжя.
Тарасова квiтуча груша в Запорiжжi
© Copyright: Светлана Пузина, 2016
Свидетельство о публикации №116071700110
Свидетельство о публикации №116071700110
Рецензии