В. Кухарук, Сочится кровью путь. Пер. с укр

Ползла на коленях то шляхом донецким,
То в травах искала поживу себе.
И мятою пахло и духом казацким,
И марево плыло в курганной траве.

Немая, безликая, с острой косою,
Всех лучших сынов забирая себе.
Являлась кошмаром порою ночною
И крик замирал на кровавой струне.

Лежат средь степи - сожжены и убиты,
Кто прежде кричал, кто молитву шептал.
ВорОны кружились - ленивы и сыты,
И Бог с высоты молчаливо взирал.

О, Господи Боже, за что нам те кары?
Сукровицей жизнь утекает в траву.
Сквозь гильзы и порох, сквозь смерть и пожары,
Тот призрак приходит по жертву свою.

Там каски пробиты, металл и болванки…
А вон недалече местечко Шахтарск
Чабрец и душица, танкиста останки,
И кровь в колее… на пути в Иловайск.

Котёл для солдат, там, где горе без меры,
Где мать своё мёртвое ищет дитя.
Господь! Отклони эти чёрные стрелы,
О жизни прошу я, молясь и скорбя.

                16.07.16
-------------------------------
Кривавиться шлях
Вера Кухарук

Навколішки повзала степом донецьким,
Шукала у травах поживу собі.
І м'ятою пахло, і духом козацьким,
І пливло десь марево серед горбів.

Німа і безлика, худа ще й з косою,
Вона вибирала найкращих з синів.
Вважалась примарою людям страшною,
Завмер закривавлений зойк на струні.

Лежали в степу обгорілі, побиті,
Хтось зойкав від болю, хтось стиха моливсь.
Кружляли у полі лиш ворони ситі,
І Бог на це видиво з неба дививсь.

О, Господи, милий, за що така кара?
Криваво стікає життя у траву.
Скрізь гільзи і порох, і смерть, як примара,
Пішла вибирати знов жертву нову.

Тут каски пробиті, металу уламки…
А ген недалеко містечко Шахтарськ.
Чебрець, материнка, танкіста останки,
Кривавиться шлях… а он там Іловайськ.

Котел для солдатів і горе незмірне
Матусі  - своє хоронити дитя.
Відверне Господь нехай горе це чорне,
Молитва до Бога заради життя.

http://www.stihi.ru/2015/06/09/5631