Лiтера М

(із циклу „Абетка“)

Давнішню маю я програму,
мов ключик від усіх проблем,
створити власну монограму,
той вензель в формі букви „М“.

На букву ту бере початок
в житті багато мудрих слів.
Цією мудрістю вінчати
все мелодичне я б хотів.

Найперше наше слово „Мама“,
що нам усім життя дає.
Це ключ, життєва мелодрама,
це майбуття твоє й моє.

І батька звати теж „Микола“,
він руку також приложив.
А поряд тут сім‘я і школа,
в яких колись учився, жив.

Повинна буть у всьому міра,
вона у кожного своя.
Щоб у житті не буть вампіром,
межу не переходив я.

Носив у юності тільняшку,
коли у армії служив.
Тепер мереживом рубашку
собі на старості розшив.

Ще „мир“, як стан речей в суспільстві,
і стан у кожного душі.
А також „Мир“, як Всесвіт, дійство,
в якому пишуться вірші.

Війна затягує нас виром,
все мироточить і болить.
Та коли треба, то всім миром
спасать ідемо і творить.

Люблю я рідну Батьківщину,
над нею неба синяву.
Помандрував по всій країні,
та в Миколаєві живу.

Мені ця буква дуже личить,
а ще скажу, якщо не чули,
що Миколайовичем кличуть
і прізвище моє – Мачула.

липень 2016