…хто нам диктує неприйнятні правила гри?..
коли ми у обіймах кохання крокуємо життям,
кому потрібні розбиті дзеркала нашого почуття?..
хто ти?.. чий вітер пам’яті навіює вічну розлуку,
і живе у середині нас, і тче із уяв неслухняні думки…
присутність смерті, її подих – наша зневіра у самих себе,
у спільне серцебиття… де ми, коли плачуть душі зливою,
а кров окроплює землю червоними плямами?..
хто ми?..
© Copyright: Виктор Сурженко, 2016
Свидетельство о публикации №116071501065
Свидетельство о публикации №116071501065
Рецензии