Не залишилось почуттiв

Вряди-годи коротка зустріч,
Впізнанням погляд віч-на-віч.
Явою марева зі снів,
На мить забутий плин років.

Пауз обтяжливе мовчання,
Банальних фраз слова вітання.
Часу минуло забагато,
Не сенс шукати винуватих.

Колись кохані милі очі,
В пристрасть ціловані щоночі,
Навзаєм щастям не блищать,
Та не дарують благодать.

Як не з’єднати берегів,
Не залишилось почуттів.
Знайомий аромат волосся,
У безнадію – все здалося…






Изображение: интернет, коллаж автора.


Рецензии
Да, как не соединить берега рек, так не соединить прошлое с настоящим, верно, Серафима!!! Прекрасные стихи, пронизанные болью!!! Очень понравилось! Спасибо. С уважением. Наташа.

Наталья Исаева Горецкая   29.08.2016 22:57     Заявить о нарушении
Лікує душу час, від болю,
Гірка розлука, на почин.
Так почуттям, дарує волю,
Сльозами випитих, чарчин.

І вже не боляче, не тоскно,
Та веселіше, плинуть дні.
Любов пішла, не ранить гостро,
Забуті, звуки імені.

Лишивши, почуття печалі,
Життя пішло, за щастям, далі.
В дзвін загартованої сталі,
Досвід, наукою, надалі.

Наташа, спасибо, за ваш добрый отклик. Мною, написано вдохновением, на стихи Оксаны Максимишин-Корабель. У неё еще красивее. Счастья, Вам, в каждый новый день. Удач, радостей. Привет.

Серафима Марченко   31.08.2016 13:24   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.