Так і іти нам чужими дорогами
Так і дивитись на світ, дивуватися
Так і надалі впиратися рогами
Злитися, битися, потім -- кохатися.
Так і залишимся незрозумілими
Не зрозумівшими, не зігрітими
Так і ховатися, бігти за мріями
В закритому світі лишатись відкритими.
Так і втрачати, ховати, знаходити
Так цілувати, але не кохаючи
Так і блукати нам переходами
Темними, лячними, карти не маючи.
Штурмом і з криками брати ті замки нам
Що із повітря не нами збудовані
Писати подяки неправильним іменам
Іти на війну, щирі та неозброєні.
Так і ходити с тобою чужими дорогами
Так і збирати по світі шматочки істини
Так і гонятсь за феями, єдонорогами
Що ж, побігли, принаймні МИ лишимось чистими.
Чистими
© Copyright: Катерина Кит, 2016
Свидетельство о публикации №116071400113
Свидетельство о публикации №116071400113
Рецензии