Старые женщины на вечере поэзии. Из Стрельбицкого

Точно знают, 
почём сегодня картошка на Привозе, 
сколько в столовой стоит гарнир. 
Знают цену любви и словам о любви. 
Пришли, 
сидят в первом ряду, 
улыбаются,
тщательным образом аплодируют 
каждому. 
И нам, бывалым начинающим 
(не всем, возможно), 
вдруг представляется: 
мы пойманы – в этой волне! – на лжи. 
Но! 
Улыбаются! Как впервые: 
возможно, нам, а может, 
собственным воспоминаниям, 
старые женщины 
на вечере поэзии.

Старі жінки на вечорі поезії

Достеменно знають,
почім сьогодні картопля на Привозі,
скільки в їдальні коштує гарнір.
Знають ціну коханню і словам про кохання.
Прийшли,
сидять у першому ряду,
всміхаються, ретельно аплодують
кожному.
І нам, бувалим початківцям
(не всім, можливо),
раптом видається:
нас піймано – в цій хвилі! – на брехні.
Але!
Всміхаються! Як перше:
можливо, нам, а може,
власним спогадам,
старі жінки
на вечорі поезії.