Пiд ногами i на серцi
почуття красиві, та не сильні,
наче квіти білі і рожеві
подорожника і конюшини.
Вдалині вогні уже й не жевріли:
погасили схили нас осінні...
Світять квіти білі і рожеві
подорожника і конюшини.
Назавжди погаснемо невже ми?!
Але нам світили не в півсили
квіти-вежі білі і рожеві
подорожника і конюшини.
Не вб`ємо, що розцвіло у червні!..
І в глибини серця помістили
світлі вежі білі і рожеві
подорожника і конюшини.
І любов, я знаю, збережемо
і осилимо осінні схили:
сяють вежі білі і рожеві
подорожника і конюшини.
26.06.2016
Свидетельство о публикации №116071304781
Але викликає роздум: а чи варто зберігати любов, почуття, які з самого початку були красивими, але не сильними?
На мою думку зберігати варто ті почуття, у полоні яких забуваєш себе,без яких не вмієш дихати та жити, які стають твоєю сутністю, довічним вироком.
Але це моя суб'єктивна думка.
З повагою.
Евгения Гитальчук-Вирченко 05.12.2016 08:40 Заявить о нарушении
З повагою,
Игорь Герасименко Кременчугский 10.12.2016 06:31 Заявить о нарушении
Илья Герс 15.12.2016 20:07 Заявить о нарушении
Игорь Герасименко Кременчугский 15.12.2016 20:14 Заявить о нарушении
Илья Герс 15.12.2016 20:16 Заявить о нарушении
Илья Герс 15.12.2016 20:23 Заявить о нарушении